«Навчально-реабілітаційні табори для військових у Закарпатті»

Термін реалізації: 01.06.2025 – 30.08.2025 р.

Фінансовий партнер:

• Благодійний інклюзивний концерт «Пісні, народжені у Львові»
• Ротарі клуб «Львів – Леополіс»

Партнери проєкту:

• Ресурсний центр освітніх інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка»
• Львівський обласний осередок ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ»

Результати проєкту: Протягом 2025 року організовано 3 навчально-реабілітаційні табори для ветеранів ЗСУ, які втратили зір внаслідок бойових дій. Табори відбувалися у с.Бене Берегівського р-ну Закарпатської об., на базі садиби «Сита тарілка».

Загалом охоплено 58 осіб – військових, їхніх дружин або матерів, кількох членів команди, які проводили реабілітаційні заняття (навчання на ПК, орієнтування з тростиною, використання гаджетів і мобільних застосунків, приготування страв, самообслуговування в побуті, корисні поради щодо набуття освіти або працевлаштування, та ін.). До слова, окрім втрати зору, військові могли також мати інші супутні поранення (ампутації кінцівок, тощо).

Особливою рисою цих таборів стала участь двох незрячих дітей, тісно залучених до навчання військових: саме діти віком 10 – 12 років проводили заняття з мобільними телефонами, навчання на комп’ютерах з програмами екранного доступу, користування навігаторами та іншими корисними застосунками для незрячих, а також запалювали щойно осліплих дорослих чоловіків своїм оптимізмом та щирістю, мотивуючи та надихаючи усіх довкола.

            Перебування кожної групи в таборі тривало впродовж тижня. Щоденні заняття, розподілені по годинах упродовж усього дня, тісно поєднувалися з відпочинковимиактивностями – відвіданням термальних басейнів, екскурсіями з аудіодискрипцією, поїздками на буйволину ферму, дегустаціями та ін.

            Обов’язковою умовою була участь, окрім самих осліплих військових, когось з членів їх родини. Адже щоб розуміти незрячого і не перетворити його на суб’єкт безперестанної допомоги, облаштувати домашній простір для незрячої людини, повернути надію на щасливе та повноцінне майбутнє, окреслити всі перспективи та можливості працевлаштування тощо, слід працювати не лише безпосередньо з носієм проблеми, але й з його родичами.

            Невеличка команда проєкту щоразу ретельно готувала програму реабілітації, аналізувала учасників кожної групи і формувала програму табору відповідно до їх запитів,  спроможностей, наявності первинних знань та умінь. Серед членів команди – тифлопедагог Катерина Івашутіна, психолог Оксана Борушнова, аудіодискриптор Ярослав Нудик, а також незряча координатор таборів Оксана Потимко, яка також втратила зір у дорослому віці (ця «перевага» дозволяла на рівних спілкуватися з військовими). Окрім добре продуманих щоденних занять, щовечора для таборованих організовувалися кінопокази фільмів з аудіодискрипцією, створених безпосередньо командою проєкту.

            Фінансовими партнерами таборів були інклюзивний концерт «Пісні, народжені у Львові» 2024 року за участі оркестру Національного театру ім. М.Заньковецької та незрячих виконавців різного віку з різних куточків України і відомих українських артистів та гуртів («Піккардійська терція», Леся Горова, Зіновій Карач, Олександра Бонковська, Сергій Лазановський). Крім того, один з таборів для військових профінансував ротарі клуб «Львів – Леополіс» у розмірі 150000 грн. Загалом для проведення усіх трьох таборів у Закарпатській області витрачено 430000 грн.

            Детальну інформацію про щоденні активності у таборах, включно з фото/відео, можна переглянути на сторінці Оксана Потимко у Facebook.

            ЛОО ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» щиро завдячує всім учасникам концерту «Пісні, народжені у Львові», членам РК «Львів – Леополіс», господині садиби «Сита тарілка» Іді Балог за сприяння, підтримку, створення чудових умов для реабілітації та відпочинку кожної групи ветеранів ЗСУ! Окрема вдячність членам команди, які виконували свої обов’язки як волонтери, щоразу докладаючи надзвичайно багато зусиль, аби зробити перебування у таборах комфортним і родинним та передати військовим якомога більше практичних знань і навичок!